«КТО ИЗ ВАС БЕЗ ГРЕХА, ПЕРВЫЙ БРОСЬ В НЕЕ КАМЕНЬ»(о женщине взятой в прелюбодеянии)
(Иоанн гл.8 стих 7-8)
Как стрелой пробили эти Слова затвердевшую совесть книжников и фарисеев и ЗАСТАВИЛИ ИХ ВСПОМНИТЬ СВОИ ГРЕХИ . Они стояли в безмолвии с потупившимся взором, и никто из них не поднял камень с земли . Еврейские блюстители закона, БЫТЬ МОЖЕТ ВПЕРВЫЕ ПОЧУВСТВОВАЛИ СТЫД и обличаемые совестью, стали тихо один за другим расходиться. Когда все удалились, Господь посмотрел на несчастную женщину-грешницу и спросил ее : «Женщина, где твои обвинители ? Никто не осудил тебя ?» Этот кроткий вопрос вывел грешницу из томительного состояния и она ответила : «Никто, Господи!» Тогда Спаситель сказал ей : «И Я не осуждаю тебя, ИДИ И ВПРЕДЬ НЕ ГРЕШИ !»
В этом событии Христос преподал урок не только книжникам и фарисеям, но и всем людям : ПРЕЖДЕ, ЧЕМ ОСУЖДАТЬ БЛИЖНЕГО, НАДО ЗАГЛЯНУТЬ В СВОЮ ГРЕШНУЮ ДУШУ и вспомнить слова Господа : «КТО ИЗ ВАС БЕЗ ГРЕХА, ПЕРВЫЙ БРОСЬ … КАМЕНЬ !»
И, вспомнив эти Слова, надо постараться прежде вынуть «бревно» из СВОЕГО глаза(освободиться от своих грехов),и только тогда помочь другому вынуть «сучек» из его глаза . Да и сделать это надо без осуждения, без злорадства, а из ЛЮБВИ К БЛИЖНЕМУ, ИЗ ЖЕЛАНИЯ ПОМОЧЬ ЕМУ ВПРЕДЬ НЕ ГРЕШИТЬ.
(Священная Библейская история. Архиепископ Вениамин (Пушкарь) Владивостокская и Приморская Епархия Русской Православной Церкви. Санкт-Петербург 2004 Владивосток)
************
После суда над женщиной, взятой в прелюбодеянии, Господь остался в Храме и продолжил Свою Проповедь. Поводом к ней было воспоминание на ПРАЗДНИКЕ КУЩЕЙ древнего события, как чудесный ОГНЕННЫЙ СТОЛП освещал в пустыне путь евреям и привел их в ЗЕМЛЮ ОБЕТОВАННУЮ. То был Свет, руководивший только одним еврейским народом и указывавший им путь к лучшей, чем в Египте земной жизни.
Христос же пришел указать не одним евреям, а всему миру путь к блаженству Вечной Жизни в Царстве Небесном.
Поэтому, обращаясь теперь к народу, находившемуся под впечатленим воспоминаний о Свете, приведшим его в ЗЕМЛЮ ОБЕТОВАННУЮ, Христос сказал : « Я-Свет миру; кто последует за Мной, тот не будет ходить во тьме, но будет иметь Свет Жизни Вечной»
Как евреи, освещаемые на пути из Египта огненным Столпом, даже и ночью не были во тьме, так и ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА не только не будут блуждать во тьме неведения Правды Божьей, но сами станут светом, ведущим в Жизнь Вечную .
Пораженные необычными Словами, иудеи спросили Христа : « Кто же Ты ?»- « От Начала Сущий, как и Говорю вам»- услышали они Ответ Христа. «Когда вознесете Сына Человеческого (т.е. распнете Его), тогда узнаете, что ЭТО Я и что НИЧЕГО НЕ ДЕЛАЮ ОТ СЕБЯ, НО КАК НАУЧИЛ МЕНЯ ОТЕЦ МОЙ НЕБЕСНЫЙ, ТАК И ГОВОРЮ».
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n